Уретероцистонеостомія – хірургічне втручання, метою якого є нормалізація роботи верхніх сечовивідних шляхів. Основне призначення процедури – позбутися непрохідності тазового відділу сечоводу. Суть операції полягає у пересадці сечоводу в сечовий міхур (реімплантація). Під час реімплантації сечоводу відсікаються уражені тканини, проводиться уретероцистонеопластика сечоводу, у процесі якої утворюється з'єднання сечоводу з сечовим міхуром. Таким чином, сечовий міхур набуває функції клапана і запобігає рефлюксу - зворотному закиданню сечі.
Існує два способи проведення операції: лапаротомно та лапароскопічно. Лапароскопічна уретероцистонеостомія – малоінвазивна процедура, тому має короткий термін реабілітації та легше переноситься пацієнтами. Згідно з відгуками пацієнтів, які перенесли операцію, період відновлення після лапароскопії набагато менший, ніж при відкритій операції. Невеликі проколи роблять процедуру менш травматичною, уникаючи великої крововтрати та інших ускладнень.
Кому показана уретероцистонеостомія
Найчастіше від непрохідності між сечовим міхуром і сечоводом страждають жінки, які перенесли радіотерапію пухлин матки та яєчників. Нерідко патологія розвитку сечоводів проявляється у дитячому віці. Поширена ситуація, коли пацієнт дізнається про захворювання випадково, проводячи обстеження інших органів. Операція може бути допоміжним методом лікування інших захворювань.
Показання для проведення лапароскопічної уретероцистонеостомії:
- Вроджені аномалії розвитку органу.
- Розвиток новоутворень.
- Захворювання сечоводу із супутнім утиском каменів.
- Ускладнення від попередніх втручань.
Підготовка до операції
Підготовка до уретероцистонеостомії полягає у ретельному огляді пацієнта лікарем. Обов'язковим етапом є дослідження нирок щодо зниження їх видільної функції.
У чому полягає передопераційне обстеження:
- Аналіз сечі, загальний клінічний та біохімічний аналіз крові.
- Урографія – дослідження за допомогою рентгена з контрастною речовиною.
- Цистоскопія – ендоскопічна діагностика.
- УЗД органів малого тазу.
Після збору всіх даних лікар розробляє індивідуальний план лікування. За кілька діб до операції пацієнту заборонено вживати продукти з вмістом клітковини, щоб не стимулювати газоутворення.
Як виконується лапароскопічна пересадка сечоводу
Операція проводиться під загальним наркозом. На черевній стінці лікар робить 3-4 проколи, через які вводяться спеціальні хірургічні інструменти та відеокамера зі світлодіодом. Щоб збільшити огляд, в черевну порожнину подають невелику кількість вуглекислого газу. Здійснюючи візуальний контроль, проводиться резекція уражених тканин та формування співустя. Для цього лікар виконує відшарування серозної оболонки сечового міхура та переріз м'язового шару. Сформований жолоб має довжину близько 3 см, у нього вкладається кінець сечоводу. Після виконання цих дій, жолоб закривається м'язовими тканинами сечового міхура та накладаються шви. Далі лікар оглядає черевну порожнину, проводячи контроль кровоносних судин. Після вилучення троакара відкачується вуглекислий газ, а в місця проколів накладаються шви чи стерильні пов'язки.
Післяопераційний період
Післяопераційний період триває 2 місяці – встановлюється стент, який видаляється через 2 місяці. На цей період обмежуються фізичні навантаження.
Виконуючи рекомендації фахівця, пацієнт може розраховувати на швидке та практично безболісне відновлення.