Головні способи лікування поділяються на традиційні та оперативні. Лікування гідронефрозу першою групою способів передбачає прийом медпрепаратів до або після оперативного втручання.
Гідронефроз – операція показана при:
- больових відчуттях у зоні нирки;
- крові в сечі;
- ниркової дисфункції;
- інфікуванні нирки;
- формуванні ниркових каменів;
- формуванні ХНН.
Для чого робиться операція?
- З метою усунення причин захворювання.
- Для регенерації нормальної роботи нирки.
- Відновлення її звичайної анатомічної структури.
Лікування гідронефрозу способом оперативного втручання:
- рентген-ендоскопія;
- відкрита пластика;
- лапароскопічна та ретроперитонеоскопічна пластична операція;
- роботизована пластика.
Але ще до оперативного втручання важливо переконатися, що гідронефроз нирки залишається актуальним і лікування не дало результату.
Так, наприклад, у дітей «функціональний гідронефроз», який активно спостерігається, може не вимагати операції і піти з віком. Бувають і специфічні анатомічні властивості та параметри лоханки, коли функціональний нирковий потенціал не спотворений, немає клінічних симптомів та аналізи залишаються в межах норми.
Рентген-ендоскопія
Робиться із застосуванням ендоскопічного інструментарію через фізіологічні отвори сечовивідної системи або спеціальні проколи. Координація ходом операції реалізується через камеру та монітор, а також за допомогою рентгенівського обладнання (С-арка).
До таких оперативних втручань відносять:
- ендопієлотомію;
- ендоуретеротомію;
- бужування;
- балонну дилятацію.
Плюси такої операції:
- хороша візуалізація;
- можливість при коротких звуженнях сечоводу або ПКС досягти абсолютного їх усунення;
- мала травматизація;
- як правило, відсутність рубців після операції;
- короткий період відновлення.
Мінус:
- ризики рецидивів;
- мала результативність в умовах тривалих звужень;
- загрози ускладнень у формі кровотечі із додаткових ниркових судин.
Окрім того, така операція передбачає досить довгу підготовку медичних кадрів. Метод вибирають виходячи із заданих умов, це індивідуально.
Відкриті пластичні операції
Ще недавно вони вважалися унікальним ефективним способом.
Плюси:
- високий відсоток позитивних ефектів;
- можливість здійснити резекцію лоханки та сечоводу, їх репозицію, якщо є додаткова судина нижнього ниркового полюса;
- простота здійснення (переважна частина урологів компетентна у цьому підході).
Мінус:
- помітний рубець після операції (естетична вада);
- ризик травмування внаслідок суміщення великого обсягу тканин;
- довгий термін реабілітації;
- ризик формування гриж після операції;
- тривале вживання антибіотиків, анестетиків.
Розроблено сотні способів пієлопластики, проте найсучаснішими визнано методики за Андерсоном-Хайнцом, за Фолеєм, за Кальп-Де Вірде та ін.
Якщо стриктури сечоводу короткі, роблять резекцію звуженої зони і потім накладають анастомоз, якщо вони тривалі – роблять пластику сечоводу фрагментом тонкої кишки.
Лапароскопічні пластичні операції
Це інноваційний малоінвазивний спосіб, що має високу результативність, порівнянну з відкритим оперативним методом, проте фактично позбавлений його недоліків.
Плюси:
- технічність оперативного втручання завдяки якісній та повній візуалізації, а також вивіреним маніпуляціям інструментами;
- хороший естетичний ефект (залишається кілька мало видимих рубців приблизно до 10 мм);
- малий ризик травмування та знижена інтенсивність болю після операції;
- малий термін реабілітації;
- рання активність пацієнта;
- явне зменшення кількості антибіотиків та анестетиків, які приймаються після операції;
- швидке досягнення психологічної рівноваги хворого.
Мінус:
- операція, якщо виявлено гідронефроз, характеризується тим, що ціна її досить висока (через застосування дорогих витратних матеріалів);
- підготовка медичних кадрів, компетентних у цьому підході, потребує коштів та часу.
Методи виконання такого роду операцій передбачають встановлення кількох троакарів, через які в потрібну область вводять камеру та спеціалізований інструментарій. Потім пропускають вуглекислий газ, щоб сформувати робочу зону. Далі хвору нирку виділяють із прилеглої тканини, досліджують її і точно діагностують причину появи гідронефрозу. Потім ліквідують її, якщо потрібно, виконують резекцію лоханки з подальшою її пластикою, накладають новий анастомоз, впроваджують спеціалізований катетер-стент.
Період після операції та прогноз
Реабілітація пацієнта в умовах стаціонару триває приблизно від 3 до 5 днів.
Впроваджений під час операції стент усувають через 1-1,5 місяці. Хворий повертається до буденного режиму та ритму життя протягом 2 тижнів з моменту проведення операції.
Результативність наближена фактично до 100%, тому прогноз хвороби зазвичай позитивний. Щоб визначити актуальний стан прооперованої нирки, пацієнт і після операції активно обстежується та спостерігається у лікаря.
Роботизовані операції
Гідронефроз нирки може вимагати операції із залученням високих технологій, хоч і ціна такого втручання підвищиться. Фундаментом методики є застосування роботизованої системи DaVinchi. Вона дозволяє за допомогою спеціалізованих маніпуляторів-рук робота здійснювати операції з високою точністю. Але людський фактор все ж таки присутній. Хірург залишається у прямій близькості до системи та керує нею. Маніпулятори, маючи набагато більший потенціал дій, порівняно з пензлем руки, працюють з високою точністю в операційній зоні, здійснюють рух у важкодоступних областях і дозволяють досягти фактично безкровного втручання з видатним пластичним результатом.