Рак сечового міхура можна лікувати різними способами залежно від особливостей розвитку патології та поточної стадії захворювання. Також при визначенні способів лікування враховується загальний стан здоров'я пацієнта та його побажання.
Основні методи лікування:
- Хірургічне видалення пухлини.
- Внутрішня хіміотерапія із введенням препаратів у сам сечовий міхур. Застосовується при лікуванні пухлин, що розвиваються з вистилання міхура і характеризуються високим ризиком рецидиву.
- Повне видалення сечового міхура, а також формування нової сечовивідної системи.
- Загальна хіміотерапія. Проводиться як первинне лікування пацієнта за відсутності можливості його прооперувати, так і після видалення сечового міхура з метою підвищення ймовірності повного одужання та мінімізації ризику рецидивів.
- Променева терапія. Часто використовується як первинна методика лікування. Полягає у руйнуванні клітин раку всередині організму. Застосовується у разі неможливості оперативного втручання або у разі відмови від нього пацієнта.
- Імунотерапія. Застосовується для посилення здібностей організму самостійно протидіяти розвитку ракової пухлини.
Як правило, для підвищення ймовірності повного лікування пацієнта використовуються кілька різних методик лікування, як послідовно, так і одночасно.
Хірургічне лікування раку сечового міхура
Існує кілька способів хірургічного втручання при раку сечового міхура (РМП). Визначається необхідний варіант лікарем в залежності від стану пацієнта та особливостей розвитку хвороби.Трансуретральна резекція
Цим способом видаляються пухлини, які розвиваються із внутрішніх тканин стінок сечового міхура, не вражаючи м'язи. Рак випалюється електричною петлею, що вводиться в сечовий міхур через цистоскоп. Також для руйнування пухлини може бути використаний спеціальний лазер підвищеної потужності. Оскільки інструмент уводиться через уретру, розрізи на животі відсутні. Для знеболювання може використовуватись регіональна анестезія або загальний наркоз.
Додатково при проведенні трансуретральної резекції лікар може запропонувати одноразову хіміотерапію, яка передбачає введення в сечовий міхур спеціального протипухлинного препарату. Він залишається усередині протягом години, після чого виводиться із організму. Його завдання – профілактика розвитку рецидиву і знищення ракових клітин, що залишилися.
Цистектомія
Буває частковою та радикальною. Припускає видалення уражених хворобою зон сечового міхура. При частковій цистектомії видаляються обмежені ділянки міхура, але застосовується вона лише в тому випадку, коли рак займає малу, чітко локалізовану зону, а її видалення не призведе до порушення функції цього органу.
При радикальній цистектомії повністю видаляється сечовий міхур, а також лімфовузли, що знаходяться поруч з ним. Якщо говорити про чоловіків, то операція в більшості випадків також передбачає видалення сім'яних пухирців та передміхурової залози. Жінкам видаляється частина піхви, матка та яєчники. Операція проводиться через єдиний розріз унизу черевної стінки на животі. Також можлива лапароскопія або операція із застосуванням роботизованої системи.
До недоліків цистектомії можна віднести певну ймовірність розвитку інфекції та кровотечі у процесі операції. Для чоловіків це хірургічне втручання загрожує ймовірністю розвитку еректильної дисфункції, хоч вона і не надто висока. Жінки внаслідок видалення яєчників залишаються безплідними. Також у них швидше настає менопауза.
Після проведення радикальної цистектомії також необхідно створити нові шляхи виведення сечі з організму. Вирішується це завдання двома основними способами:
- Створюється необладдер або нео-сечовий міхур. Частина кишечника трансформується в резервуар для збирання сечі, переміщаючись на місце, де раніше розташовувався сечовий міхур. Він поєднується з уретрою. У переважній більшості випадків це дозволяє забезпечити нормальне сечовипускання для пацієнта. У вкрай поодиноких випадках після такої операції хворим періодично потрібне використання катетера для нормалізації сечовиділення.
- Ілеальний кондуїт. Ця операція передбачає формування зі шматка клубової кишки трубки, до якої прикріплюються сечоводи, що забезпечують виведення сечі з нирок. Далі вона надходить у уростомічний мішок, що закріплюється на черевній стінці спереду.
Хіміотерапія
У рамках хіміотерапії в організм пацієнта вводяться препарати, спрямовані на знищення пухлинних клітин. При раку сечового міхура застосовуються комбінації, які складаються щонайменше з двох засобів.
Як правило, даний вид лікування є попереднім і застосовується перед операцією видалення сечового міхура, щоб підвищити ймовірність повного лікування пацієнта. Також ця методика застосовується для остаточного знищення клітин раку після операції, як один із додаткових факторів захисту від рецидиву. Часто хіміотерапія використовується одночасно з променевою терапією. Іноді вона є єдиною можливою альтернативою хірургічному втручанню. Загалом цей спосіб лікування показує себе ефективним на стадіях розвитку хвороби, коли пухлина зачіпає тільки внутрішні стінки сечового міхура, не взаємодіючи з м'язовими тканинами.
Променева терапія
Цей спосіб лікування передбачає використання спрямованих енергетичних променів, що руйнують клітини раку. Вплив виходить точковим – лише уражені пухлиною зони. Якщо хірургічне втручання з тих чи інших причин неможливе, променева терапія окремо або у поєднанні з хіміотерапією залишається єдиним реальним способом лікування.
Імунна терапія
Цей спосіб лікування також називають біологічною терапією. Він передбачає посилення імунітету та її здатності самостійно протидіяти розвитку пухлини. Як правило, для посилення імунної системи через уретру пацієнту вводяться спеціальні препарати, що дозволяє досягти максимального ефекту в найкоротший термін.