Уролітіаз (камені в нирках) – захворювання, при якому в сечовивідній системі створюються умови для формування солей, піску та конкрементів, що може супроводжуватися появою болів у нирках, запаленням та розвитком важких станів, що загрожують здоров'ю та життю.
Нирки – парний орган, призначений для того, щоб підтримувати в організмі сольовий, водний та мінеральний баланс. Сеча, що виводиться – це концентрований розчин солей, доповнених органікою та іншими сполуками. Їхня збалансованість у сечі – ознака здоров'я людини. У разі дегідратації при деяких хворобах і станах цей баланс порушується, через що в сечі починають утворюватися кристали солей. При підвищенні їхньої концентрації вони поступово починають збиратися разом, стаючи основою для формування конкрементів. Переважно до складу каменів входить оксалат кальцію. Дещо рідше вони утворюються на основі фосфату кальцію. Також у їх формуванні бере участь сечова кислота, цистин та струвіт.
Встановити причину формування каменів у нирках можна лише за результатами лабораторних досліджень. Найчастіше лікар призначає біохімічний аналіз крові та добової сечі, а також аналіз складу конкременту. На основі отриманих відомостей з'являється можливість визначити, які саме порушення в обмінних процесах призвели до розвитку цієї патології.
Камінці формуються у нирках. Але поступово разом із струмом сечі вони переміщаються в сечовивідні шляхи. В результаті великі новоутворення застряють у сечоводі, повністю або частково перекриваючи його просвіт. З цим пов'язані больові відчуття - ниркові кольки, біль у попереку, а також блювання, нудота, домішки крові в сечі. Ці симптоми можуть супроводжуватися розвитком інфекції, що призводить до підвищення температури тіла та розвитку пієлонефриту (запалення нирок).
Відсутність своєчасного лікування може призвести до поширення інфекційного запалення та розвитку уросепсису. Цей стан вважається смертельно небезпечним, оскільки може призвести до смерті. Слід зазначити, що розміри конкрементів не корелюються з інтенсивністю болючих відчуттів. Болі проходять лише після проходження каменю в сечовий міхур, звідки він вільно виводиться через уретру. Як у жінок, так і у чоловіків, її переріз більший, ніж у сечоводу, тому хворобливі відчуття найчастіше відсутні або слабкі.
Діагностика каменів у нирках
Можна виділити кілька найпоширеніших способів діагностики каменів:
- урографія (оглядова та внутрішньовенна);
- УЗД
- КТ.
Найбільш інформативним дослідженням є КТ – комп'ютерна томографія. Дана діагностика дозволяє з високою точністю встановити не тільки наявність, але й розташування, кількість та розмір каменів.
Ультразвукові дослідження потрібні завдяки простоті та зручності. При цьому вони також дозволяють визначити наявність та розміщення каменів, особливо у гирлі та верхніх відділах сечоводу. При цьому УЗД є попереднім дослідженням. Остаточний діагноз може бути поставлений лише за результатами урографії чи КТ.
Варіанти лікування каменів у нирках
Консервативне лікування
Цей спосіб передбачає самостійний вихід каменів у сечовий міхур та їх подальший вихід по уретрі назовні. Якщо розміри конкрементів не перевищують 4 мм з локалізацією в нижній третині сечоводу або його гирла, ймовірність такого результату є досить високою. Камені діаметром від 6 мм розташовані в проксимальній частині сечоводу з високою ймовірністю вимагатимуть оперативного лікування.
Завдання лікаря при консервативному лікуванні – призначити пацієнтові комплекс препаратів, що сприяють самостійному виходу каменів у сечовий міхур, а також призначених для зниження частоти та інтенсивності больових відчуттів, інших симптомів. Пацієнту рекомендується пити не менше двох літрів рідини на добу, а також мочитися в ємність, що допоможе встановити факт виходу конкрементів.
Тривалість консервативного лікування не перевищує 3-4 тижнів. Якщо каміння за цей період не виходить самостійно, слід переходити до одного з варіантів їхнього хірургічного видалення.
Дистанційна літотрипсія
Дистанційне дроблення каменів є одним із найменш травматичних способів видалення конкрементів. Літотрипсію можна проводити амбулаторно та до нормального життя пацієнт повертається буквально наступного дня.
Технологія досить проста: спеціальний медичний апарат створює спрямовані ударні ультразвукові хвилі, що фокусуються на зоні локалізації конкрементів. Під їх впливом камені поділяються на уламки меншого розміру, що полегшує їх проходження через сечовід в сечовий міхур з подальшим виходом через уретру із сечею.
Проводиться літотрипсія з використанням різних типів хвильових апаратів – ультразвукового, електромагнітного чи електрогідравлічного. У всіх випадках ефективність впливу приблизно однакова. Для фокусування апарата на камені використовується рентген або УЗД.
Це майже безболісна процедура, завдяки чому в більшості випадків проводиться без анестезії. Якщо в нирках сформувалося велике каміння, діаметром від 1,5-2 см, потрібне встановлення спеціального сечоводового стенту, щоб виключити надмірно інтенсивний одночасний вихід осколків конкрементів.
Ефективність цієї процедури вважається досить високою та залежить від локалізації, а також розмірів конкрементів. Літотрипсія допомагає майже у 100% випадків, якщо камені знаходяться у верхній частині сечоводу або нирці. Весь процес займає в середньому одну годину, наступні дві години пацієнт повинен залишатися під наглядом лікаря. Вихід каменів займає від доби до кількох місяців.
Вірогідні ускладнення:
- локальний крововилив у зоні впливу;
- розвиток у нирці гематоми;
- обструкція сечоводу шматками роздробленого каменю.
Контактна уретеролітотрипсія (КЛТ)
КЛТ – форма інвазивного впливу. Передбачає фізичне руйнування каменів під впливом ультразвуку чи лазера. Для цього використовується уретероскоп, що вводиться в зону операції через уретру, завдяки чому вдається уникнути розрізів на тілі. Після завершення операції зазвичай потрібне встановлення сечоводового стенту з його подальшим видаленням через 3-7 днів. Операції зазвичай проводять під загальним наркозом.
Це високоефективна операція із результативністю в межах 75-100%. За один сеанс можна позбутися відразу декількох каменів з мінімальним рівнем травматичності для організму. До нормального життя можна повертатися вже за 1-2 дні.
До недоліків можна віднести:
- неможливість проведення уретероскопа без анестезії;
- ймовірність пошкодження сечоводу;
- ймовірність кровотечі в сечоводі;
- імовірність розвитку інфекції.
Найкраще такий спосіб лікування себе показує при дробленні конкрементів у середній та нижній третині сечоводу.
Чресшкірна нефролітотрипсія (ПНЛТ)
Ця методика найчастіше використовується для видалення великого каменю, діаметром більше 2 см. У зоні попереку в шкірі робиться невеликий розріз, через який у нирку встановлюється спеціальна трубка амплатц. З його допомогою в нирку вводиться нефроскоп (спеціальний ендоскоп) для дроблення каменю з використанням ультразвукової, пневматичної або лазерної енергії. Після дроблення уламки каменя витягуються через амплатц. Далі встановлюється зовнішній дренаж, який видаляється після того, як у післяопераційному періоді буде підтверджено повну ліквідацію з нирки всіх уламків.
Це надійний метод лікування каміння нирок, ефективність якого сягає 100%. Але це може спровокувати деякі ускладнення, зокрема:
- пієлонефрит;
- внутрішня кровотеча;
Лікування проводиться протягом 4-6 днів. Реабілітація та повернення до нормального життя – до 2 тижнів.
Лапароскопія
Це один із найсучасніших варіантів, який при мінімальній травматичності відрізняється високим рівнем ефективності. Також до його переваг необхідно віднести низьку ймовірність розвитку ускладнень. Полягає в тому, що операція проводиться не через один великий розріз в ділянці нирок, а шляхом введення інструментів через кілька проколів на шкірі передньої черевної стінки. В результаті значно скорочується болючість та тривалість періоду загоєння та реабілітації після операції.
Особливо гарна лапароскопія у випадках, коли за один сеанс потрібно видалити кілька каменів, а також одразу провести операцію зі звуження сечоводу.
Відкрита хірургія
На даний момент це майже незатребуваний спосіб лікування каменів у нирках. На нього припадає лише близько 5% усіх випадків. Використовується тільки в тих випадках, коли з тих чи інших причин менш травматичні методи не доступні або лікар не володіє цією методикою.
Важливе для пацієнта
- Оскільки сучасна медицина ще не зуміла до кінця встановити причини та тригери формування каменів, дієві способи профілактики та лікування цієї хвороби з використанням лише медикаментів, поки що відсутні.
- За останні 20 років методи лікування конкрементів, засновані на їх видаленні з організму, пройшли велику еволюцію у бік зниження травматичності, хворобливості та терміну реабілітації. Класична відкрита хірургія із тривалою реабілітацією вже майже не використовується.
- Найпоширеніші способи лікування каменів у нирках: різні види літотрипсії, а також лапароскопія.
- Універсальний і застосовний у 100% випадків спосіб руйнування каменів у нирках поки що відсутній. Вибір методики залежить від локалізації та розмірів конкрементів, а також стану пацієнта. Оптимальним вважається дистанційна руйнація, оскільки це найменш інвазивна технологія. Однак вона має чимало обмежень і здатна допомогти не у всіх випадках.
- Щоб максимально підвищити ймовірність успішного лікування каменів у нирках, потрібно звертатися до стаціонару, де є все необхідне обладнання, а також присутні кваліфіковані фахівці, які мають змогу ефективно виконати будь-який вид операцій.
Наш центр повністю задовольняє всі ці вимоги.